До вшанування пам'яті
Василя Сергієнка
Наш земляк, Сергієнко Василь Миколайович, довгий час мешкав в Запоріжжі, де був кореспондентом газети “Запорізька правда”. Саме в нашому обласному центрі він прожив значну частину свого життя. З 2009 року його новим місцем проживання стало місто Корсунь-Шевченківський Черкаської області, де він і проживав до останнього часу.
Але не лише на Черкащині та в Запоріжжі знали Василя Сергієнка – свої журналістські статті він писав і для київських видань. В останні роки свого життя працював у газеті “Надросся”. Також займався науковою діяльністю: був автором ряду наукових праць в галузі соціології, готувався захистити кандидатську дисертацію. А ще любив вилити свою душу у віршованих рядках власних поезій.
Як і кожен справжній українець, він любив Україну, цікавився її історією, народними звичаями. В суспільному житті був активним громадським діячем. З 90-х років минулого століття він – член Української республіканської партії, обирався до складу центральної контрольно-ревізійної комісії партії, очолював місцевий осередок УРП. Василь Сергієнко завжди приймав активну участь в усіх народних зібраннях. Тому, коли взимку 2013-2014 років відбувалась Революція гідності, він неодноразово їздив на Майдан Незалежності в Києві, щоб стати безпосереднім учасником цих змагань українців за волю і кращу долю для власної країни.
Був активним учасником Революції гідності, взимку 2013—2014 років неодноразово їздив на Майдан Незалежності у Києві.
4 квітня 2014 року був побитий та викрадений з двору власного будинку у місті Корсунь-Шевченківський. Наступного дня тіло було знайдено за 15 кілометрів від міста у Виграївському лісі з кайданками на руках та слідами жорстоких катувань.
21 листопада 2014, посмертно був нагороджений орденом "Золота зірка".
Докладніше з діяльності та подвигу В.Сергієнка можна ознайомитись у фільмі "Через терни до небес"